20 травня відбувся навчально-методичний семінар для викладачів закладів вищої освіти «Актуальні питання розгляду звернень», організований проєктом ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Захід провели експертки проєкту, доцентки Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Ірина Бойко та Ольга Соловйова.
Відправною точкою для дискусії стали зміни, запроваджені у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) 15 грудня 2023 року, та відповідні зміни до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян». Крім того, у Верховній Раді України вже розглядається новий законопроєкт про звернення, покликаний врегулювати колізії, які виникли внаслідок взаємодії двох законів. У світлі цих змін семінар став важливим майданчиком для фахового обговорення та кращого розуміння нових норм законодавства.
Учасники семінару детально обговорили, як правильно розмежовувати види звернень відповідно до нових законодавчих змін і, тим самим, визначати процедуру, за якою має бути розглянуто звернення. Так, у чинному законодавчому полі розрізняють такі категорії звернень:
- Пропозиції і зауваження – реалізують конституційне право на участь в управлінні державними справами. Учасники семінару дійшли висновку, що саме цей вид звернень найменше зазнав змін у контексті нового законодавства. Як і раніше, пропозиції та зауваження розглядаються за процедурою, визначеною Законом України «Про звернення громадян».
- Заяви, які поділені на два принципово різних типи:
- Заява-вимога (прохання) – містить чітке прохання реалізувати право, надане законом (наприклад, отримання дозволу, реєстрація ФОП). Такі заяви розглядаються за процедурою, передбаченою Законом України «Про адміністративну процедуру», і є підставою для відкриття адміністративного провадження. Особа має право вимагати прийняття рішення, орган – зобов’язаний його ухвалити.
- Заява-повідомлення – інформування про порушення або недоліки, без обов’язку прийняття рішення щодо особи. Ці звернення, як і раніше, підпадають під дію Закону України «Про звернення громадян».
- Скарга – використовується для оскарження адміністративних актів, процедурних рішень і дій або бездіяльності адміністративних органів відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».
- Клопотання – процедурне звернення особи в межах адміністративного провадження, яке регулюється Законом України «Про адміністративну процедуру». В усіх інших випадках термін «клопотання» замінено на «заяву».
Семінар також включав обговорення практичних кейсів, серед яких звернення про порушення прав споживачів, про порушення прав у сфері освіти, звернення щодо примусового повернення іноземців тощо, що дозволило краще зрозуміти тонкощі застосування законодавчих норм на практиці.
Окрему увагу було приділено розгляду питання відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про звернення громадян». Як зазначила Ольга Соловйова, Закон передбачає, що особи, винні у його порушенні, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Експертка зауважила, що навіть приватні підприємства, установи та організації, які не є суб’єктами владних повноважень, у певних випадках можуть нести відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.
На завершення учасники розглянули положення законопроєкту «Про звернення» (№ 11082), який вже прийнято в першому читанні. Він покликаний гармонізувати процедури розгляду звернень відповідно до норм ЗАП та усунути наявні суперечності.
Семінар засвідчив: ухвалення Закону «Про адміністративну процедуру» стало важливим кроком у реформуванні державного управління, а його імплементація потребує подальшої методичної підтримки. Чітке розмежування сфер дії двох ключових законів є критично важливим для забезпечення ефективного і законного розгляду звернень та захисту прав громадян.
Памʼятка про розмежування предметів Закону України «Про адміністративну процедуру» та Закону України «Про звернення громадян» доступна за посиланням.