17 червня проєкт ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR2) провів інформаційну сесію для фахівців Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Захід було присвячено практичному застосуванню положень Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).
Сесію провели експертки проєкту EU4PAR – Ірина Бойко та Ольга Соловйова.
Під час заходу експертки надали відповіді на питання фахівців Держгеокадастру щодо практичного застосування нового законодавства у їхній щоденній роботі.
Зокрема, були розглянуті такі питання, як:
- співвідношення Типової інструкції з діловодства та ЗАП. Роз’яснено, що у випадку суперечностей між Інструкцією і положеннями ЗАП – перевагу має закон. Водночас обидва документи взаємодоповнюють один одного;
- визначення адміністративного акта (АА), його структура, чинність та порядок оскарження. Окремо було наголошено, що внутрішньоорганізаційні документи, наприклад, накази про анулювання доступу до Державного земельного кадастру (ДЗК), не є АА;
- особливості негативних АА та вимоги до їх мотивування. Для негативного адміністративного акта мотивувальна частина обов’язкова, за винятком випадків, коли вона вже міститься в актах перевірки, з якими мають бути ознайомлені адресати. Водночас мотивувальна частина для позитивного АА не є обов’язковою;
- механізми доведення АА до відома особи, зокрема в умовах воєнного стану. Розглядалися всі можливі способи доведення до відома: вручення, поштове повідомлення, електронні засоби зв’язку, публічне оголошення. Окремо акцентовано на проблемах, які виникають у воєнний час, коли доступ до інтернету чи пошти може бути ускладнений. Також роз’яснили, коли публічне оголошення є допустимим способом комунікації.
Окремий блок дискусії було присвячено питанню припиненню дії адміністративного акту. Були розглянуті підстави припинення дії АА:
- виконання акта (наприклад, виконано припис або сплачено штраф);
- закінчення строку дії;
- скасування за результатами адміністративного або судового оскарження;
- визнання недійсним органом, який його видав;
- відкликання (якщо акт був правомірним, але обставини змінилися).
Присутні обговорили різницю між скасуванням, відкликанням і визнанням недійсним адміністративного акта. Так, протиправні акти можуть бути скасовані (за скаргою особи) або визнані недійсними (ініціатива самого органу). Правомірні акти можуть бути відкликані, якщо є підстави (наприклад, невиконання умов або зобов’язань особою). При цьому скасування ініціюється через скаргу, тоді як визнання недійсним – це поновлення законності. Усі три механізми призводять до втрати чинності акта, однак мають різні підстави, строки й суб’єктів ініціювання. При цьому орган зобов’язаний враховувати принцип довіри особи до збереження чинності адміністративного акта.
В цьому контексті було зазначено, що в певних випадках може бути перегляд справи за нововиявленими обставинами (за заявою особи). Учасникам роз’яснили умови, за яких особа може подати заяву про такий перегляд:
1) стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені адміністративним органом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що адміністративний акт прийнято внаслідок обману, погрози чи іншого протиправного впливу на адміністративний орган.
Інформаційна сесія стала корисною платформою для діалогу між експертами у сфері адмінпроцедури та фахівцями Держгеокадастру, які вже активно впроваджують ЗАП у свою щоденну практику.
