21 травня у Києві відбулася експертна дискусія «Функціонування системи аналізу регуляторного впливу в Україні: ключові виклики та напрями розвитку», організована Секретаріатом Кабінету Міністрів України спільно з проєктом ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).
Захід став майданчиком для фахового обговорення результатів комплексного дослідження поточного стану системи оцінки регуляторного впливу (ОРВ) в Україні, підготовленого в межах виконання заходів Дорожньої карти з питань реформи державного управління.
Учасники дискусії обговорили, наскільки нинішня система ОРВ допомагає ухвалювати обґрунтовані рішення, які інституційні зміни потрібні для її посилення, а також як привести підходи до оцінки впливу у відповідність до європейських стандартів.
Відкриваючи захід, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Олег Войтович наголосив, що вдосконалення системи оцінки регуляторного впливу є частиною ширшого порядку денного реформи державного управління та євроінтеграційних зобов’язань України.
«Потрібно підвищувати якість рішень, які приймаються. Ці рішення мають бути дуже усвідомленими й добре прорахованими як на момент ухвалення, так і з точки зору наслідків їх реалізації. Якісна система оцінки регуляторного впливу дає і ефективність, і економію ресурсів, а також забезпечує прозорість і підзвітність процесу», – зазначив Олег Войтович.
Експертка проєкту EU4PAR Оксана Романишин, представляючи результати дослідження, підкреслила важливість системного підходу до реформування системи оцінки регуляторного впливу в Україні: «Це дослідження мало на меті комплексно проаналізувати функціонування механізму оцінки регуляторного впливу в Україні. Йдеться не про аналіз роботи окремих інституцій, а про те, як працює система загалом, які стимули вона створює і що заважає використовувати оцінку впливу як реальний інструмент якісної політики».
Згідно з висновками дослідження, в Україні сформовано систему оцінки регуляторного впливу з належною правовою основою та інституційними компонентами. Водночас її практичний вплив залишається обмеженим: система має вузьку сферу охоплення, недостатньо скоординована, а на практиці часто функціонує переважно як механізм дотримання процедурних вимог, а не як інструмент вироблення політики на основі фактичних даних.
У звіті також зазначається, що значній кількості проєктів актів бракує чітко визначеної проблеми, вимірюваних цілей, належного аналізу альтернатив і кількісного оцінювання можливих наслідків. Серед системних викликів – обмежене охоплення оцінкою впливу окремих категорій законодавчих ініціатив, зокрема парламентських, нерівномірна аналітична спроможність різних інституцій, а також недостатнє та несистемне залучення заінтересованих сторін.
Учасники дискусії обговорили практичну цінність чинної системи ОРВ, розподіл інституційних ролей, підходи до аналітичного обґрунтування політики та можливі напрями реформування. Серед пропозицій, які були озвучені, – перехід до єдиної інтегрованої системи оцінки впливу для всіх проєктів нормативно-правових актів, посилення контролю якості аналітичного обґрунтування, розвиток інституційної спроможності та вдосконалення механізмів консультацій із заінтересованими сторонами.
Напрацьовані під час дискусії пропозиції мають стати основою для подальшої роботи над удосконаленням системи оцінки впливу в Україні відповідно до європейських стандартів належного врядування.