02 грудня 2025 року відбувся вебінар «Закон України “Про адміністративну процедуру”: нові можливості для бізнесу» для членів Американської торговельної палати в Україні. Захід організовано Проєктом ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) спільно з Фондом «Безпечна Україна 2030».
Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) відкриває бізнесу реальні інструменти впливу на якість адміністративних рішень і гарантує зрозумілі процедури та чіткі строки. Під час заходу експерти детально роз’яснили ключові положення ЗАП та особливості його застосування у відносинах між бізнесом і адміністративними органами.
Олена Сукманова, президентка Фонду, наголосила на важливості прийняття та імплементації Закону України «Про адміністративну процедуру», підкресливши, що його ухвалення стало важливим кроком на шляху вступу України до ЄС.
Олексій Колток, Партнер в юридичній фірмі Sayenko Kharenko, розпочав вебінар з огляду принципів адміністративної процедури. Він акцентував увагу на ключових засадах, зокрема на принципах законності, пропорційності та праві особи на участь у провадженні. Також він зупинився на вимогах до мотивування адміністративних актів та пояснив, яким чином учасники адміністративної процедури реалізують свої права на подання доказів і на те, щоб бути вислуханими адміністративним органом.
Жанна Заєць, адвокат, старший юрист Sayenko Kharenko, роз’яснила порядок подання заяв до адміністративних органів та правила ініціювання адміністративних проваджень. Вона пояснила вимоги до форми заяви, порядок її опрацювання, а також випадки, коли орган може залишити заяву без руху для усунення недоліків або переслати її іншому органу за належністю. Було роз’яснено підстави, коли звернення не підлягає розгляду. Юристка також зупинилася на випадках, коли адміністративне провадження ініціюється самим органом, зокрема у межах контролю чи інспекцій. Окрему увагу спікерка приділила правилам доказування, видам доказів та обмеженням щодо вимагання від заявників документів, які містяться у державних реєстрах і мають бути отримані органом самостійно. Також було роз’яснено підстави для зупинення або закриття адміністративного провадження та ключові права учасників адміністративного процесу (подавати клопотання, бути заслуханими, залучати представників, подавати відводи та оскаржувати рішення адміністративного органу).
Дмитро Шагірманов, адвокат, старший юрист Sayenko Kharenko, зосередився на питанні адміністративних актів. Спікер докладно розглянув структуру адміністративного акту та вимоги до його мотивування, підкресливши, що відсутність мотивувальної частини є підставою для його оскарження. Разом із тим він звернув увагу на винятки, коли мотивування не є обов’язковим, якщо рішення повністю задовольняє заяву та не зачіпає прав інших осіб. Окремий блок Дмитро присвятив питанням оскарження, зокрема пояснивши, що негативний адміністративний акт має містити інформацію про порядок і строки оскарження, а у разі її відсутності особа не обмежена строком подання скарги. Він окреслив порядок адміністративного оскарження, звернувши увагу на випадки, коли скарга розглядається вищим органом або спеціальною комісією, а також коли рішення може бути оскаржене тільки в суді.
Наприкінці вебінару екпертка проєкту EU4PAR Ірина Бойко доповнила виступ спікерів уточнненням щодо порядку адміністративного оскарження. Вона пояснила: якщо немає адміністративного органу вищого рівня, скаргу може розглядати той самий орган – за умови створення при ньому комісії з розгляду скарг. У такому разі комісія готує висновок, який передається керівнику для ухвалення рішення. Також вона наголосила, що негативний адміністративний акт обов’язково має містити спосіб, порядок і строки оскарження; за відсутності такої інформації акт можна оскаржити у будь-який час.
Спікерка звернула увагу, що органи місцевого самоврядування – виконавчий комітет і рада – не перебувають у відносинах ієрархії. Кожен з них має власну компетенцію, і комісії з розгляду скарг можуть бути створені при кожному органі окремо або одна спільна. Окремо вона підкреслила, що що міністерства та органи, діяльність яких вони спрямовують (агентства, служби, інспекції), не є вищими адміністративними органами один для одного. Тому міністерства не розглядають скарги на рішення органів, які вони спрямовують. Якщо при такому органі створена комісія з розгляду скарг – існує адміністративний порядок оскарження; якщо ні – рішення може бути оскаржене лише до суду.
Серія заходів для бізнесу покликана допомогти компаніям зрозуміти, як використовувати нові правила на практиці, захищати свої інтереси та будувати більш передбачувану взаємодію з державою.