10 грудня 2025 року відбувся онлайн-семінар «Закон України “Про адміністративну процедуру”: нові можливості для бізнесу», організований Проєктом ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) спільно з Радою бізнес-омбудсмена та Фондом «Безпечна Україна 2030».
Під час заходу представники бізнесу ознайомились з практичними аспектами застосування загальної адміністративної процедури при взаємодії з органами влади.
Олексій Колток, партнер в юридичній фірмі Sayenko Kharenko, наголосив на наскрізній дії принципів Закону «Про адміністративну процедуру» (ЗАП), підкресливши, що саме вони є одним із найефективніших інструментів захисту прав бізнесу у взаємодії з державою. За його словами, принципи адміністративної процедури мають враховуватися не лише під час прийняття адміністративних актів, а й у щоденній діяльності органів влади, зокрема під час контрольно-інспекційних дій. Принципи законності, пропорційності, рівності перед законом, права бути почутим та обов’язкового мотивування рішень не є абстрактними деклараціями — вони встановлюють чіткі межі для дій посадових осіб та гарантують підприємцям передбачуване й чесне ставлення. Якщо принципи не дотримано — це прямий сигнал для бізнесу вимагати належного виконання ЗАП. Спікер підкреслив, що розуміння та активне застосування принципів значно підсилює можливості підприємців відстоювати свої інтереси та вибудовувати рівноправний діалог із державою.
Жанна Заєць, адвокат, старший юрист в юридичній фірмі Sayenko Kharenko, висвітлила порядок адміністративного провадження. Вона пояснила компетенцію органів, правила відводу посадових осіб, статус адресатів і заінтересованих осіб, вимоги до заяв, строки розгляду та підстави для зупинення або закриття провадження. Окрему увагу спікерка приділила обов’язку органу самостійно витребовувати документи з відкритих реєстрів та дотримуватися принципу офіційності для з’ясування обставин справи.
Дмитро Шагірманов, адвокат, старший юрист в юридичній фірмі Sayenko Kharenko, зосередився на питанні адміністративного акту. Він детально пояснив, що Закон визначає чіткі форми та структуру адміністративного акта, включно з обов’язковою мотивувальною частиною, у якій орган повинен викласти фактичні обставини, правові підстави та логіку рішення. Спікер наголосив, що відсутність мотивування є не просто процедурним недоліком, а прямою підставою для оскарження. Окрему увагу спікер приділив правилам набрання актом чинності, підкресливши, що рішення, яке впливає на права чи обов’язки особи, чинне лише з моменту його належного доведення до відома адресата. Він також пояснив відмінності між нікчемністю, відкликанням та втратою чинності адміністративних актів, зазначивши, що ці механізми дозволяють як виправляти помилки органу, так і захищати особу від неправомірних рішень. Спікер окремо підкреслив важливість послідовності адміністративних рішень: якщо орган змінює свою позицію у подібних справах, він зобов’язаний ретельно обґрунтувати причини такого відступу. Це є запобіжником від свавільних рішень і важливим інструментом захисту бізнесу у взаємодії з державою.
Представниці Ради бізнес-омбудсмена поділились практичним досвідом застосування норм ЗАП.
Юлія Михайлюк, старший інспектор Ради бізнес-омбудсмена, зазначила, що Рада понад 10 років працює як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів і вже розглянула понад 13 тисяч скарг бізнесу. Вона наголосила, що Рада практикувала адміністративні процедури ще до ухвалення ЗАП, брала участь у його підготовці та у розробці підзаконних актів. Спікерка підкреслила, що Закон дає бізнесу реальні інструменти вирішення проблем.
У своїй доповіді Юлія Михайлюк навела приклади практичних кейсів, де застосування принципів Закону дозволило досягти результату: оскарження бездіяльності Міністерства охорони здоров’я щодо присвоєння статусу критичного підприємства; виключення ФОПів із системи компенсацій за реабілітаційні послуги; затримка у видачі дозволу на розміщення МАФу органом місцевого самоврядування. Вона продемонструвала, як у цих випадках спрацювали принципи права бути заслуханим, обов’язку обґрунтування рішень та заборони відкликання правомірного акта на шкоду особі.
Олександра Бортман, інспектор Ради бізнес-омбудсмена, представила пілотний проєкт Ради і проєкту EU4PAR із Львівською міською радою щодо створення Комісії з розгляду скарг – «Львів: ЗАПровадження». Вона пояснила, що Закон дозволяє органам влади утворювати колегіальні комісії для розгляду скарг, що відкриває можливість досудового врегулювання спорів. Подібні комісії вже працюють у Миргородській та Пирятинській громадах.
Спікерки окремо наголосили на важливому питанні визначення «вищестоящого органу». Для органів місцевого самоврядування вищого адміністративного органу не існує, тому саме комісії дають можливість створити повноцінний механізм адміністративного оскарження. Водночас і на центральному рівні поширеним є хибне уявлення, що для служб, агентств, інспекцій міністерство є вищим органом, а для міністерств – таким органом є Кабінет Міністрів. Закон чітко визначає, що ні міністерства не є вищими адміністративними органами для підпорядкованих служб чи агентств, ні Кабмін – для міністерств. Це означає, що у разі відсутності вищого адміністративного органу саме комісії з розгляду скарг стають ключовим інструментом досудового захисту прав громадян і бізнесу.
Семінар дав учасникам можливість побачити практичне застосування Закону «Про адміністративну процедуру» та розібрати реальні кейси, у яких його положення допомагають бізнесу захищати свої права.
Більше інформації про Закон “Про адміністративну процедуру”: adminprocedure.org.ua
Більше про Закон “Про адміністративну процедуру” для бізнесу: adminprocedure.org.ua/assets/docs/LAP_for_Business.pdf