Loading

6 червня 2025 року в межах програми «Добре врядування» Аспен Інституту Київ провів Діалог «Прозорість на конкурсах на топ-посади державної служби: надмірно чи недостатньо?». Захід пройшов за підтримки проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) та зібрав народних депутатів України, представників Кабінету Міністрів України, державних службовців вищої категорії, провідних експертів та представників громадянського суспільства. 

У фокусі події – пошук відповіді на запитання: як визначити межі прозорості при відборі на найвищі посади державної служби? Чи сприяє вона довірі, чи, навпаки, може шкодити процесу залучення фахівців на топ-посади державної служби? Як досягти балансу між прозорістю конкурсних процедур і потребою залучення доброчесних, кваліфікованих кандидатів на посади категорії «А»?

Ця тема є надзвичайно актуальною для забезпечення спроможності державного управління відповідати на виклики сьогодення, адже від ролі та якості керівників державних установ безпосередньо залежить ефективність роботи всієї системи. В умовах кадрового голоду, високої плинності кадрів і посилення вимог до державного сектору питання добору, розвитку та утримання лідерів на публічній службі постає як ніколи гостро. Саме ці лідери формують організаційну культуру, приймають стратегічні рішення, згуртовують команди та забезпечують сталість і результативність державної політики навіть в умовах глибокої трансформації та війни.

Під час заходу було порушено низку важливих тем. Учасники дискусії висловлювали різні позиції: дехто закликав до повної відкритості, інші – до гнучкого підходу, що враховує ризики та професійний контекст кандидатів.

Основні тези можна обʼєднати у наступні макрокатегорії:

1. Процедури:

  • Відсутність балансу між прозорістю на ранніх етапах відбору та захистом особистої інформації кандидатів створює ризики для мотивації та захищеності учасників конкурсу.
  • Формальні конкурси для легалізації політичних призначень, що підриває довіру до самої процедури.

2. Кандидати:

  • Конкурси побудовані на перевірці формальних вимог замість оцінки професійних якостей, компетенцій та здатності керувати командами та інституціями.
  • Відсутність довіри до держави як роботодавця через постійні зміни умов праці, правил гри або введення нових обмежень після призначення (наприклад, статус ПЕП). 

3. Конкурсні комісії:

  • Невизначеність критеріїв доброчесності створює простір для маніпуляцій та не дає обʼєктивно оцінювати кандидатів.
  • Конкурсні комісії часто не мають достатньої експертизи та ресурсів для обʼєктивного оцінювання кандидатів, що знижує якість відбору.
  • Недостатнє фінансування організації конкурсів, просування вакансій  та навчання комісій, що унеможливлює якісне проведення відбору.
  • Відсутність єдиної рамки  та підходів щодо відбору на посади державної служби різних категорій посад.

У заключній частині заходу учасники працювали над формулюванням пропозицій щодо покращення конкурсних процедур, серед яких:

  • Створення чітких вимог до посад та критеріїв оцінки, що дозволять зменшити суб’єктивізм і використовувати більш прозору систему оцінки. Зокрема нормативне врегулювання критеріїв відбору та підвищення якості комісій.
  • Підвищення ролі HR та залучення зовнішніх провайдерів для професійного відбору.
  • Розмежування політичних призначень та адміністративного відбору.
  • Публікація інформації про кандидатів, зокрема, декларації про майно та доходи, на фінальних етапах відбору. Залучення незалежної комісії (аналог ВККС) для конкурсів.
  • Створення школи вищого корпусу державної служби для формування резерву кадрів.
  • Нова система маркетингу вакансій, щоб покращити поінформованість суспільства про конкурси.
  • Оптимізація ролей та формулювання чітких посадових завдань.
  • Баланс прозорості та приватності.

Також учасники мали нагоду ознайомитись з результатами дослідження дослідження щодо оцінювання доброчесності державних службовців категорії «А», яке проводилось проєктом EU4PAR за участі експертів ГО «Технології прогресу». 

Обговорення модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Вʼячеслав Рудницький, CEO у Savvy. Проведення події координувала Олена Фоміна, директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ.

Захід продемонстрував глибину та складність теми. Очевидним стало: прозорість – не панацея, а делікатний інструмент, що має бути гнучко адаптованим до реалій України, особливо в умовах війни та реформування держслужби.

Висловлюємо вдячність Аспен Інституту Київ за проведений захід та учасникам за відкритість, щирість і готовність обговорювати складні, але важливі питання, рішення яких призведе до розвитку української держави.