17 листопада 2025 року у Верховній Раді України відбулося публічне експертне обговорення пропозицій щодо вдосконалення системи оплати праці, напрацьованих у межах підготовки нового законопроєкту «Про справедливу систему оплати праці в Україні». Дискусія відбулася у форматі круглого столу та була сфокусована передусім на питаннях регулювання оплати праці у публічному секторі.
У круглому столі взяли участь Голова Верховної Ради України, народні депутати України, представники Офісу Президента, органів виконавчої влади, аналітичних центрів, наукових установ, громадських організацій, профспілок та міжнародні партнери, зокрема і керівник проєкту ЄС «Продовження комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) Угіс Сікс.
Учасники обговорення відзначили, що Закон України «Про оплату праці» 1995 року за понад 28 років зазнав більш як 40 змін і не був системно оновлений. Це призвело до накопичення проблем, особливо у сфері публічної служби, серед яких:
• різні механізми оплати для порівнянних посад у різних органах;
• відсутність регулювання для політичних посад;
• застосування застарілих норм, що походять ще з радянського періоду;
• непрозорість та складність системи складових зарплати тощо.
Галина Третьякова представила ключові ідеї законопроєкту, який має на меті створення системного закону «Про справедливу систему оплати праці в Україні».
«Ми пропонуємо комплексну реформу, що вперше впорядковує поняття публічної служби, оновлює гарантії для працівників і впроваджує європейські підходи до мінімальної заробітної плати. Це реформа, яка стосується кожного, і вона має бути ухвалена після відкритого професійного обговорення з усіма зацікавленими сторонами», — наголосила Галина Третьякова.
Серед ключових положень законопроєкту – запровадження єдиної структури оплати праці, закріплення принципів формування оплати праці та гарантій для працівників у публічному і приватному секторах, визначення правової природи понять «публічна служба» та «політична посада», а також запровадження нових інструментів державного регулювання – Виконавчого та Генерального табелів.
Також законопроєктом пропонується:
• запровадження гарантованої мінімальної заробітної плати як результату соціального діалогу з урахуванням макроекономічних показників;
• створення при Голові Верховної Ради України дорадчої групи експертів з питань оплати праці для надання обґрунтованих рекомендацій щодо умов і розмірів винагороди посадових осіб;
• визначення повноважень Президента України щодо віднесення окремих посад до відповідних рівнів Виконавчого табеля, а також встановлення коригуючих коефіцієнтів для посад військового командування під час дії правового режиму воєнного стану.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення та наголосив на важливості відкритих і професійних консультацій для підготовки ключових законодавчих ініціатив. За його словами, парламент послідовно впроваджує практику публічних експертних діалогів під час розроблення законодавства.
Руслан Стефанчук зазначив, що за результатами дискусії планується внесення відповідного законопроєкту з урахуванням висловлених пропозицій, підкресливши важливість прозорості, передбачуваності та ретельності у формуванні політик у сфері оплати праці.
У свою чергу Віталій Безгін наголосив на необхідності запровадження єдиного підходу до оплати праці у публічному секторі. Народний депутат звернув увагу на те, що нині працівники з однаковими функціями й навантаженням у різних органах можуть отримувати різні зарплати, що впливає на мотивацію та кадрову стабільність. Також він відзначив важливість переходу депутатів місцевих рад на оплачувану діяльність як механізм зменшення корупційних ризиків.
Віталій Безгін підкреслив, що наступним етапом підготовки законопроєкту стане отримання зворотного зв’язку від усіх внутрішніх та міжнародних стейкхолдерів.
Керівник EU4PAR Угіс Сікс наголосив на важливості виваженого та послідовного підходу до реформування системи оплати праці на публічній службі. За його словами, питання зарплат є одним із ключових управлінських інструментів будь-якої публічної організації, тому потребує обережного та методично обґрунтованого ставлення.
Експерт відзначив, що нинішня реформа має спиратися на завершення та аналіз першого її етапу – реалізацію Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» № 4282-IX від 11.03.2025. Він звернув увагу, що перед тим, як розширювати реформу на весь публічний сектор, необхідно врахувати висновки та недоліки, виявлені під час впровадження чинної грейдової моделі. За його словами, аналітична і методологічна робота, наряду з аналізом поточного стану оплати праці, має передувати юридичній, оскільки без цього важко забезпечити обґрунтованість і сталість запропонованих рішень.
Угіс Сікс також підкреслив необхідність починати законотворчу роботу з чіткого визначення проблем і цілей, а також з урахуванням всіх аспектів системи оплати праці, які наразі законопроєктом не враховані. Він зауважив, що систематизація оплати праці є важливим кроком, але не повинна ставати самоціллю. Окремо експерт наголосив на важливості ретельного обґрунтування всіх запропонованих у законопроєкті цифр та параметрів – зокрема щодо запропонованого обмеження зарплат в групах посад вищого рівня, розподілу певних посад за групами оплати праці та необхідність не лише політичної, а й експертної дискусії щодо того, що являє собою справедлива оплата праці та рівна оплата за рівну працю, а також визначення, що є рівною працею на публічній службі.
Захід став платформою для глибокої фахової дискусії щодо майбутньої реформи системи оплати праці в Україні. Учасники підкреслили важливість системності, прозорості та відкритості процесу, проведення громадських та експертних консультацій перед реєстрацією законопроєкту, врахування міжнародного досвіду та рекомендацій, а також підвищення довіри громадян до системи оплати праці у державному секторі.
Розроблення остаточної редакції законопроєкту триватиме з урахуванням пропозицій, висловлених під час обговорення, а також подальших консультацій із заінтересованими сторонами.
