У межах навчальної програми HR Майстерня відбулися вебінари, присвячені актуальним темам для органів публічної влади – добробуту працівників і формуванню безбар’єрності на робочому місці. Вебінари пройшли за підтримки проєкту Європейського Союзу «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).
Про стратегію забезпечення добробуту працівників розповіла Анастасія Громова, директорка департаменту стратегії та методології управління персоналом компанії МХП. Вона поділилася досвідом впровадження програм благополуччя в організації, а також сучасними підходами до wellbeing як складової організаційної культури.
Анастасія Громова наголосила: добробут – це комплексна система та філософія, яка поєднує фізичний, психологічний, соціальний і фінансовий аспекти життя працівників. Він є частиною стратегії компанії та її культури.
Історично добробут у компаніях зводився до охорони праці та медичного страхування. Проте нині цей підхід змінився. На прикладі МХП спікерка показала, як із 2018 року компанія пройшла шлях від базових програм підтримки фізичного здоров’я до створення цілісної екосистеми турботи про працівників, що включає:
- опитування задоволеності та залученості;
- програми психоемоційної підтримки;
- корпоративний спорт і профілактичні ініціативи;
- розвиток культури довіри та залучення ідей співробітників.
За словами Анастасії Громової, впровадження wellbeing-системи безпосередньо впливає на бізнес-показники, зокрема зменшує плинність персоналу, знижує рівень абсентеїзму, підвищує показники задоволеності та залученості, підтримує високу лояльність працівників.
Спікерка навела дані міжнародних досліджень, які підтверджують: добробут напряму впливає на результативність, креативність і лояльність співробітників. При цьому важливим чинником є роль керівників, які мають стати ролевими моделями підтримки wellbeing-культури.
Серед головних викликів у впровадженні wellbeing-системи Анастасія Громова відзначила:
- розпорошеність ініціатив без системного підходу;
- недостатню інтеграцію wellbeing у стратегію організації;
- опір керівників до нових практик.
Водночас вона наголосила, що навіть невеликі кроки – індивідуальні пільги, регулярні опитування чи превентивні заходи – можуть стати основою для побудови стійкої екосистеми добробуту.
Тему формування безбар’єрного середовища на робочому місці в органах публічної влади представили представники Анастасія Миркєєва та Олена Гончарук з НАДС. Вони розповіли про основні принципи рівності, інклюзивності та різноманіття, а також практичні інструменти створення безбар’єрного простору.
Спікерки нагадали, що в Україні діє Національна стратегія із створення безбар’єрного простору до 2030 року, ухвалена урядом у 2021 році. Її мета – забезпечити безперешкодний доступ усіх громадян до послуг та можливостей, а також сформувати інклюзивну культуру у державних інституціях.
Учасники вебінару обговорили основні бар’єри, що заважають працівникам реалізувати потенціал: фізичні, інформаційні, психологічні, економічні та інституційні. Окрема увага була приділена стереотипам, які досі поширені на публічній службі: що безбар’єрність – це лише про пандуси, що інформація на сайті автоматично є доступною для всіх, або що працівники з інвалідністю не можуть бути ефективними.
Спікерки наголосили: безбар’єрність стосується всіх категорій громадян – людей з інвалідністю, ветеранів, осіб старшого віку, молоді, батьків маленьких дітей, представників національних меншин тощо.
На вебінарі були представлені методичні рекомендації НАДС щодо формування безбар’єрності на робочому місці. Вони визначають ролі керівників, кадрових служб, безпосередніх керівників та самих публічних службовців у цьому процесі. Серед інструментів:
- проведення анонімних опитувань працівників щодо рівня задоволеності умовами;
- адаптація робочого місця з урахуванням індивідуальних потреб;
- облаштування кімнат для відпочинку, матері та дитини;
- забезпечення доступності документів для програм зчитування з екрана;
- політики протидії дискримінації, булінгу та харасменту.
Важливою частиною вебінару стало обговорення етики комунікації. Серед ключових принципів: бачити людину, а не її ознаку; поважати особисті кордони; не вживати стереотипних або зверхніх висловів; підтримувати професійність у розмовах; використовувати фемінітиви та доступні формати комунікації.
Обидва вебінари засвідчили: добробут і безбар’єрність – це стратегічні інвестиції у розвиток організаційної культури. Вони визначають ефективність і стійкість публічної служби, формуючи середовище, в якому кожен працівник може реалізувати свій потенціал.
HR Майстерня – програма, направлена на створення активної НR-спільноти, обмін досвідом, розповсюдження кращих практик управління персоналом та впровадження їх в роботу на публічній службі. Захід організовано НАДС у співпраці з проєктом Європейського Союзу «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR), Командою підтримки реформ Міністерства економіки України та Вищою школою публічного управління.