Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію реформування державного управління України на 2026–2030 роки та затвердив операційний план її реалізації. Відповідне розпорядження Уряд ухвалив 10 червня 2026 року № 768-р.
Нова Стратегія визначає середньострокові пріоритети реформи державного управління з урахуванням європейської інтеграції, повоєнного відновлення та необхідності посилення спроможності держави працювати в умовах обмежених ресурсів. Вона стала результатом аналізу попереднього етапу реформи, врахування рекомендацій Програми SIGMA та широкого діалогу із заінтересованими сторонами. Її мета – побудувати в Україні сучасну європейську систему публічного управління, яка служить інтересам людини і суспільства.
Реформа державного управління є одним із ключових елементів руху України до членства в ЄС. Вона входить до переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», який відкривається першим і закривається останнім. Тому подальше зміцнення державного управління безпосередньо пов’язане зі спроможністю України виконувати зобов’язання у процесі вступу до ЄС.
«Насамперед Уряд варто привітати з тим, що він чітко визначив, як планує вдосконалювати державне управління протягом наступних років. На мою думку, це доволі якісна Стратегія. Важливо, що вона не просто містить амбітні наміри, а й достатньо відверто визнає наявні проблеми та неоднозначні результати попереднього етапу реформи. Хоча більшість запланованих заходів було виконано, досягнуто лише 47% стратегічних індикаторів. Це важливий урок: успіх слід вимірювати не кількістю виконаних заходів, а тим, чи справді державне управління працює інакше та краще. Багато заходів нової Стратегії передбачають подальший аналіз, визначення бажаного результату та розроблення відповідних рішень. Тому її варто сприймати як динамічний орієнтир для реформи – інструмент для ухвалення складних рішень, залучення заінтересованих сторін, формування консенсусу та, зрештою, досягнення реальних змін.
По-друге, досвід також показує, що реформу державного управління надзвичайно складно підтримувати без сильного політичного керівництва та координації на найвищому рівні. Поки що не до кінця зрозуміло, який механізм забезпечуватиме таке лідерство, підтримуватиме темп реформи та допомагатиме вирішувати складні питання. Те, як буде організовано цей механізм, стане одним із перших показників того, чи залишиться Стратегія просто ще одним документом, чи стане реальним інструментом управління змінами.
По-третє, Стратегія є важливою віхою на шляху України до членства в ЄС, зокрема тому, що її реалізація є одним із зобов’язань у межах Дорожньої карти реформи державного управління. Але йдеться про значно більше, ніж виконання вимог ЄС. Адміністративна спроможність є частиною інфраструктури вступу до ЄС: від того, наскільки ефективно працює державне управління, дедалі більше залежатимуть імплементація законодавства ЄС, управління європейськими фондами та програмами, а також виконання зобов’язань у межах переговорних кластерів. І це реформи, які потрібні самій Україні – для відновлення, розвитку та побудови держави, яка краще працює для громадян і бізнесу. У цьому випадку власні інтереси України та порядок денний вступу до ЄС очевидно збігаються», – зазначив Угіс Сікс, керівник проєкту EU4PAR.
Стратегія містить конкретні стратегічні цілі, показники їх досягнення та операційний план із відповідальними органами, строками та індикаторами виконання.
Документ охоплює десять стратегічних цілей, які стосуються ключових елементів системи державного управління:
- Професійна та приваблива державна служба.
Стратегія передбачає подальший розвиток системи оплати праці, удосконалення умов проходження державної служби, дисциплінарних процедур та механізмів припинення державної служби. Серед цільових показників — зниження плинності кадрів із 20% у 2025 році до не більше 12% у 2030 році. - Відкритий і меритократичний доступ до державної служби.
Стратегія передбачає відновлення та модернізацію конкурсного відбору, зокрема із застосуванням сучасних методів оцінювання. Важливий напрям – цифровізація конкурсу: Єдиний державний вебпортал електронних послуг має забезпечити повний цифровий цикл конкурсного відбору на державну службу.
Окремо передбачено розширення можливостей для залучення ветеранів до державної служби та підготовку державних органів до їх професійної інтеграції. - Розвиток професійних компетентностей державних службовців.
Йдеться про модернізацію системи професійного навчання, запровадження єдиної рамки компетентностей державної служби та переорієнтацію навчання на практичні потреби органів влади. До 2030 року частку державних службовців, які підтверджують практичне застосування знань після навчання, планується збільшити з 23% до 85%. - Управління персоналом на основі даних.
Стратегія передбачає подальше впровадження єдиної інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS), цифровізацію кадрових процесів та системне використання кадрової аналітики. Ціль – забезпечити повноту та інтегрованість кадрових даних усіх державних службовців центральних органів виконавчої влади в єдиній системі. - Цифрове управління урядовими завданнями.
Передбачено створення єдиної ІТ-системи управління урядовими завданнями, яка дозволить автоматизувати відстеження їх виконання, забезпечити обмін даними між державними органами та зменшити дублювання і ручні операції. - Керована та адаптивна система органів виконавчої влади.
У центрі цього напряму – чіткіше розмежування повноважень і відповідальності, підвищення адаптивності органів виконавчої влади та посилення внутрішнього контролю відповідно до вимог ЄС. - Оптимізація внутрішніх процесів державних органів.
Стратегія передбачає стандартизацію та цифровізацію типових робочих процесів і допоміжних функцій. Це має зменшити операційне навантаження та вивільнити час державних службовців для стратегічних завдань. - Зручні та доступні адміністративні послуги для громадян і бізнесу.
Передбачено подальше узгодження повноважень між рівнями публічного врядування, розвиток мережі ЦНАП, збільшення кількості електронних послуг та послідовне застосування адміністративних процедур відповідно до європейських стандартів. Операційний план передбачає, зокрема, запуск щонайменше 10 нових адміністративних послуг в електронній формі щороку, починаючи з 2027 року.
Важливе місце займає практичне застосування Закону України «Про адміністративну процедуру». Стратегія враховує виклики його впровадження та передбачає подальше формування єдиних підходів до адміністративних процедур. - Сучасна система державного нагляду (контролю).
Стратегія передбачає перехід до більш сервісно орієнтованої моделі державного нагляду, заснованої на аналізі ризиків, превенції порушень і підвищенні рівня добровільного дотримання вимог законодавства. - Якісніше формування державної політики.
Кабінет Міністрів має посилити свою роль у формуванні державної політики та підготовці нормативно-правових актів. Серед пріоритетів – аналітично обґрунтовані рішення, використання даних і прогнозованих впливів та підвищення якості законопроектів.
Нова Стратегія узгоджена з Планом України, Дорожньою картою з питань реформи державного управління, Національною програмою адаптації законодавства України до права ЄС, Стратегією реформування системи управління державними фінансами та іншими стратегічними документами.
Її реалізація відбуватиметься відповідно до затвердженого операційного плану. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають враховувати положення Стратегії у своїх програмних документах і планах діяльності, а також звітувати про виконання заходів та досягнення стратегічних цілей.
Для незалежної оцінки прогресу передбачена співпраця з Програмою SIGMA. Моніторинг реалізації Стратегії здійснюватиметься щокварталу, а щороку готуватимуться звіти про досягнення стратегічних цілей.
Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Уряд України під час реалізації визначених Стратегією пріоритетів, зокрема через проєкт EU4PAR.